У період карантину в 2 рази зросла кількість шахрайств з банківськими картками, в зв'язку з чим експерти вирокремили ряд ознак, що дозволяють запідозрити обман.
Так, фахівці Української міжбанківської асоціації членів платіжних систем провели круглий стіл, спрямований на пошук механізмів протидії шахрайству в умовах карантину.
Серед обговорюваних питань - взаємодія банків з клієнтами і слабкі місця комунікації. За словами представників банків, присутніх на круглому столі, вони намагаються взаємодіяти з клієнтами тільки через офіційні канали комунікації.
Таким чином, одним з ознак шахрайства можна виділити повідомлення нібито від банків за неофіційними каналами – Facebook, Telegram, email, особливо з посиланнями.
Також банкіри і ЕМА наполягають на тому, що насторожити повинен контекст спілкування. Зокрема, якщо той, хто телефонує, представився співробітником банку, потрібно дуже уважно стежити за тим, що він питає. Головна мета шахраїв – вивідати інформацію для здійснення несанкціонованого платіжної операції.
Тому запідозрити, що ви ведете діалог з аферистом, можна в тому випадку, якщо він запитує щось з цього переліку:
– CVV-код
– паролі від онлайн-банкінгу
– термін дії картки або «уточнення» її номеру
– ПІБ власника картки
Це конфіденційна табуйовання інформація, яку співробітники банку ні за яких обставин питати не будуть. А ось шахраї спокійно користуються незнанням населення і вивідують ці дані.
Експерти повідомляють, що будь-яку комунікацію по телефону, пов’язану з вашими персональними даними, потрібно переривати, якщо ви не чекали дзвінка. Наприклад, якщо ви хочете змінити ліміт на зняття готівки – і вам дзвонить бот з банку, це очікуваний дзвінок. А якщо ви ніяких операцій не проводите, а нібито співробітник банку дзвонить, щоб щось уточнити або про щось повідомити – будьте впевнені, що перед вами аферист.
До ркчі, ще один вид обману – відправлення повідомлень в SMS або вайбер з короткого номера з посиланням на сайт або номер, за яким «можна уточнити інформацію». Як правило, короткі номери дійсно використовуються банками для розсилки, але шахраї стали хитрішими і «мімікрували» під банки, купуючи такі «гарячі номери».
Тому подібні повідомлення краще ігнорувати, а якщо вас дійсно зацікавила інформація з СМС, краще зателефонуйте в банк на «гарячу лінію» за номером, який вам давали в банку або який вказаний на офіційному сайті.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, що НБУ розвінчав міфи про зупинку роботи платіжних систем.
На нашому сайті використовуються файли cookie для збору інформації в маркетингових цілях. Детально про збір інформації ви можете ознайомитися в «Політиці конфіденційності».
