В рамках круглого столу «Чи зупинять законодавчі зміни розвиток мікрокредитування в Україні?», МФО-компанії підписали Кодекс професійної етики.
Документ розроблений і затверджений членами Всеукраїнської Асоціації Фінансових Компаній на базі законодавства про регулювання ринків фінансових послуг України з метою вдосконалення добропорядної комерційної практики.
Мета кодексу – забезпечення спокою і захищеності споживачів фінансових послуг, впевненості регулятора в тому, що ринок успішно регулюється, а інвесторам і власникам бізнесу документ дасть розуміння, що мікрофінансові організації працюють відповідно до загальноєвропейських стандартів.
За круглим столом зібралися найбільші гравці мікрокредитного ринку України, представники ВАФК, НБУ, Нацкомфінуслуг, Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики.
За даними НБУ, розробка правильної моделі регулювання мікрокредитування прискорить розвиток економіки держави і дозволить усім досягти збалансованої взаємодії між споживачами фінпослуг, кредиторами та регуляторами. Варто нагадати, що з червня 2020 до НБУ переходить мандат з нагляду і регулювання ринку мікрокредитування. Для нагляду за мікрофінансовими організаціями створено спеціальний підрозділ.
Експерти підняли ряд актуальних проблем для українського ринку мікрокредитів. Зокрема, серед актуальних тем – складність широкого впровадження верифікації користувачів для зниження ризиків шахрайських операцій.
«Сьогодні я прибув сюди з комітету ВР, де велося обговорення законопроекту з приводу впровадження можливості верифікації платіжних карток осіб, які беруть мікрокредити, для зниження рівня шахрайства, зокрема оформлення кредиту на підставних осіб», – зазначив начальник управління ліцензування юридичних осіб та реєстрації платіжних систем Нацбанку Сергій Савчук.
До кінця березня 2020 року НБУ планує створення «Білої книги», в якій буде викладено бачення НБУ за різними напрямками діяльності мікрокредитних організацій. Це торкнеться, зокрема і авторизації, і захисту прав споживачів, і звітності, і можливості поєднання різних видів діяльності. Варто зазначити, що на сьогоднішній момент в Україні також розробляються новий Закон про платіжні послуги і Закон про регулювання фінансових послуг, які будуть регулювати роботу МФО, ломбардів та лізингових компаній.
Стан ринку МФО в Україні
На даний момент небанківські фінансові організації, що надають кредитні послуги населенню і бізнесу, складають 48% (понад 1300 організацій). За даними НБУ, мікрофінансові організації забезпечують 57% обсягу кредитування на небанківському ринку України.
Протягом 2019 роки кількість дистанційно виданих мікрокредитів істотно зросла, приріст склав 144,3%, повідомив керівник проектів та програм Департаменту ліцензування НБУ Орест Франчук. За 9 місяців 2019 року 67,9% небанківських кредитів (більш 5 млн шт.) на суму 17,8 млрд гривень видано дистанційно.
За даними Нацкомфінпослуг, ТОП-20 компаній, які працюють на ринку онлайн-кредитування, охоплюють майже 85% ринку мікрокредитів. Динаміка, яку показують фінансові компанії, позитивно відобразилася на питанні оплати податку на прибуток, який в минулому році зріс на 60% в порівнянні з 2018 роком, відзначили в Нацкомфінпослуг.
Але при цьому Нацкомфінпослуг в 2019 році отримав близько 19 тисяч скарг на роботу фінансових компаній. До недавнього часу серед всіх компаній, що надають фінансові послуги, тільки у фінансових компаній не було свого профільного законодавства. «Навіть предмет діяльності фінансових компаній на сьогоднішній день не визначено, саме на цьому будується колізія в регулюванні», – відзначили експерти в рамках круглого столу.
Особливості Кодексу професійної етики
Даний документ покликаний створити єдині стандарти роботи кредитних компаній з боржниками, які відповідали б міжнародним вимогам.
Зокрема, серед основних пунктів Кодексу виділяються стандарти взаємодії Кредитора з Боржником та заходи, що забезпечують захист прав споживачів кредитних продуктів.
В рамках документа, компанії, які підписали його, зобов’язуються:
• Дотримуватись, впроваджувати та постійно поновлювати систему захисту конфіденційної інформації і систему захисту персональних даних боржників.
• Розкривати відомості про боржника, суми його боргу і процес стягнення боргу третім особам тільки за згодою боржника на це.
Що стосується безпосередньої взаємодії кредитора з боржником, варто звернути увагу на ряд етичних норм, прописаних у Кодексі.
• Якщо кредитори записують телефонну розмову з боржником, вони повинні його про це повідомляти.
• У разі доцільності, необхідно брати до уваги прохання боржника про час телефонної розмови, а також про час і місце особистої зустрічі.
• По можливості, бажано, щоб співпрацю з боржником вів той менеджер, з яким боржник раніше успішно взаємодіяв, або висловлював бажання працювати з ним.
Під час організації та здійснення заходів щодо врегулювання простроченого боргу неприпустимими є:
• Дії, які ставлять під загрозу життя, здоров’я, честь чи гідність фізичних осіб, насильство, використання сили, погрози щодо боржника або членів його сім’ї.
• Заборонено використовувати нецензурну лексику або здійснювати інші дії, які порушують громадський порядок.
• Співробітникам кредитора забороняється надавати боржнику неправдиву інформацію про приналежність їх до правоохоронних органів, представників органів державної влади або місцевого самоврядування.
• Забороняється надавати неправдиву інформацію про наслідки, які спричинить за собою невиконання боржником своїх зобов’язань.
• Час взаємодії з боржником також обмежується – не можна турбувати боржника або його представника дзвінками в нічний час. А саме з 22.00 до 7.00 в будні і з 20.00 до 8.00 у вихідні чи свята.
• Загально кількість щоденних взаємодій з боржником не повинна перевищувати 5 разів на добу.
Більше 20 найбільших мікрокредитних організацій підписали Кодекс професійної етики.
Слабкі точки мікрокредитування в Україні
Експерти в рамках круглого столу також обговорили найбільш вразливі точки в галузі мікрокредитування, з якими можна впоратися лише завдяки об’єднанню спільних зусиль держави та учасників ринку.
Зокрема, найбільш уразливими місцями на даний момент є мінімізація ризиків у зв’язку з видачею кредитів на підставних осіб, фінансова безграмотність населення, низький рівень інклюзії фінансових послуг і плутанина із захистом прав споживачів фінпослуг.
На сьогоднішній день тільки 60% українців мають у своєму розпорядженні банківські рахунки і мають можливість користуватися банківськими та небанківськими фінансовими послугами. Самий найбільший рівень фінансової безграмотності спостерігається серед позичальників молодого віку – від 18 до 27 років – які є основною аудиторією МФО. Тому серед найважливіших завдань мікрофінансових компаній є забезпечення фінансової грамотності населення щодо донесення до позичальників інформації, які наслідки несе за собою невиплата боргів, прострочення і інше невиконання позичальниками своїх зобов’язань.
Що стосується високого рівня фрода, МФО намагаються підвищувати рівень кібербезпеки, впроваджуючи нові технології скорингу, для чого використовують передові IT-технології та штучний інтелект. Але ефективність цих заходів суттєво підвищується тільки при достатній підтримці подібних ініціатив з боку держави, а саме – своєчасного вдосконалення законодавства. За даними МФО, від 10 до 30% прибутку підприємств спрямовується на вдосконалення системи безпеки, що дозволяє мінімізувати рівень фрода.
Серед актуальних пропозицій з модернізації даного процесу мікрофінансові компанії пропонують ввести відео-верифікацію користувачів окрім «Селфі з паспортом», а також забезпечення верифікації користувачів через BankID в режимі 24/7.
На нашому сайті використовуються файли cookie для збору інформації в маркетингових цілях. Детально про збір інформації ви можете ознайомитися в «Політиці конфіденційності».
