В Україні відбувся прес-брифінг «Підсумки роботи з протидії платіжному шахрайству в 2020 році», в якому взяли участь професійні спільноти, державні органи, учасники ринку телекомунікацій та представники бізнесу.
Владислав Дикий, представник Департаменту платіжних систем і інновацій НБУ, поділився підсумками виконаної роботи по протидії шахрайству.
У 2020 році була проведена велика інформаційна кампанія, ініціатором якої став НБУ. В процесі реалізації завдяки асоціації ЕМА до неї приєдналися близько 60 інших учасників - телекомунікаційні оператори, кіберполіція, міжнародні платіжні системи, банки, фінансові організації.
Відзначається тренд шахрайства соцінженерії – зловмисники під виглядом представника банку, держструктури, операторів дзвонять клієнту і випитують у нього персональні дані. Метою інформаційної кампанії НБУ і партнерів була обізнаність споживачів щодо потенційних шахрайських дій, які можуть бути з боку зловмисників, і інструментів, які вони використовують.
У 2020 році до НБУ звернулися 32 банки за фактом платіжного шахрайства відносно своїх клієнтів. Середня сума трохи знизилася в порівнянні з минулим роком і склала 1900 грн (в 2019 році – 2100 грн).
Кількість шахрайських операцій з картками збільшилася і становить 101 тис., що на 41% перевищує показники 2019 роки (71,9 тис).
Середня сума шахрайства в банкоматах – 3 646 грн, в мережі інтернет – 1 622 грн, в торгових мережах 1 984 грн, на інші способи доводиться в середньому 1 140 грн.
У свою чергу, Олександр Карпов, директор Української міжбанківської асоціації платіжних систем ЕМА, зазначив, що в 2020 році була проведена величезна робота з підвищення грамотності населення по частині протидії трендовим шахрайських схем з платіжними картками.
Крім цього, він повідомив, що в 2020 році Асоціація ЕМА спільно з банками переїхала на нову антифрод-систему, більш вдосконалену з точки зору використання, приєднання, захищеності. Таким чином Antifraud Hub, запущений в 2020 році, щодня використовується для протидії шахрайству.
В минулому році ЕМА також запустила гру «здолав Шахрая», яка допомагає українцям різного віку в ігровій формі навчитися протидіяти шахраям.
Також в кінці року Асоціація спільно з операторами запустила новий сервіс – Mobile Check, який дозволяє перевірити, чи була SIM-карта клієнта замінена. Це дозволяє краще оцінити ризики і запобігти видачу онлайн-кредитів на «угнаний» фінансовий номер. На даний момент в контексті соціального фрода заміна SIM-картки – критична небезпека, з якою стикаються власники карток. Якщо хто-небудь заволодів фінансовим номером клієнта банку, він по суті заволодів його цифровий ідентичністю, отримавши доступ до всіх сервісів – онлайн-банкінгу, кредитним продуктам, google-аккаунту, соцмережах і ін.
Про «грошових мулів» присутнім розповіла Олеся Данильченко, заступник Директора ЕМА, керівник фбрика, Member of AGFS EC3 Europol. Це громадяни, які допомагають шахраям реалізувати схеми онлайн-шахрайства. Організатори шахрайських схем, як правило, не ходять з картками і не знімають гроші в банкоматі, вони практично ніколи не потрапляють в поле зору банківського співтовариства. А грошові мули – це люди, які оформляють на своє ім’я картки в банку, і вони є першою ланкою, на який виходить банк і кіберполіція при розслідуванні.
Намагаючись таким чином заробити, вони не тільки псують собі подальшу репутацію, так як потрапляють в «чорний список» клієнтів, але і можуть опинитися за гратами замість справжнього організатора шахрайської схеми.
Дослідження ЕМА показує, що здебільшого, це молоді люди 14-30 років. На думку фахівців, для більшості з них така діяльність не є усвідомленим вибором, вони просто потрапляють на гачок шахраїв, так як їм пропонують роботу. Вони думають, що це нормальна робота, і іноді навіть не підозрюють, що така діяльність спричиняє за собою кримінальну відповідальність і псує їм репутацію, в результаті чого вони більше ніколи не зможуть скористатися ні банківськими продуктами, ні кредитними, ні навіть відкривати рахунки.
Крім того, Олеся Данильченко зазначила, що в 2020 році в тренді зберігається соціальна інженерія та шахрайство в мережі, на другому місці – шахрайство в банкоматах. І практично не було проблем з шахрайством в еквайринговій мережі, однак у банків все ще зберігаються деякі проблеми в дистанційному банківському обслуговуванні.
Що стосується збитків від шахрайства, лідирувало в 2020 році викрадення SIM-карт. Сума зростає щорічно в геометричній прогресії. Так, в 2018 році збитки від крадіжки фінансового номера в середньому становили 3620 гривень, в 2019 – 6200, в 2020 – вже 12 500 гривень. Тобто, на даний момент це одне з найбільш вразливих місць, де українці можуть стати жертвами платіжного шахрайства.
У свою чергу, Світлана Алексієнко, начальник відділу з регуляторних питань ПрАТ «Київстар» відзначила, що один з головних чинників «викрадення номера» – той факт, що 90% абонентів не ідентифіковані. І якщо вкрасти фінансовий номер неідентифікованого абонента досить просто, то «контрактного» абонента – практично неможливо.
Про статистику платіжних шахрайств також розповів Максим Вольвак, представник кіберполіції. У 2020 році в департамент кіберполіції надійшло 49 461 звернення, з яких 27 019 відносяться до онлайн-шахрайств, 1 413 – несанкціоноване втручання, 13 136 – інші кіберзлочини.
Протягом року співробітники кіберполіції викрили кілька шахрайських груп, в тому числі міжнародних, основною діяльністю яких було платіжне шахрайство з картками. Крім того, викрита робота декількох груп осіб, які встановлювали на банкоматах і терміналах скімери – спеціальні зчитувальні пристрої, що зберігають номера карток і PIN-коди.
Також в Києві затримано двох зловмисників, які за допомогою спеціального обладнання поповнювали картки в терміналі без фактичного використання готівки.
Результатами своєї діяльності поділилися і представники бізнесу. Зокрема, керівник відділу бізнес-аналітики OLX Україна Віктор Нобіуз поділився статистикою по шахрайству на платформі оголошень.
В цілому кількість людей, які в 2020 році зіткнулися з шахраями, але не втратили гроші – 12 369 випадків. Ці клієнти вчасно звернулися в службу підтримки OLX, перечитали правила сервісу або послуг, або ж просто були уважними. Тим не менш, є ще частина тих, хто через неуважність і низький рівень кіберграмотності, на жаль, втратив гроші. За підрахунками компанії, таких близько 7700 клієнтів.
Шахраї швидко пристосовуються до мінливих умов і шукають як обійти створені експертами OLX перешкоди. Так, досить часто шахраї висилають фейкові «правила OLX-доставки», в яких зазначено, що на картці продавця повинна бути сума не менша, ніж вартість товару. Або просять вказати поточний баланс картки.
В рамках протидії шахрайству на майданчику діє ціла система запобігання обману. Так, цілодобово працює штучний інтелект, який виявляє профілі фейкових продавців. Щодня система блокує до 30 сайтів-копій.
З метою поліпшення кіберграмотності населення компанія запустила освітній проект, в якому викладає реальні приклади шахрайств, з яким стикаються користувачі платформи.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, що українські хакери обікрали іноземні банки на 2,5 млрд доларів.
На нашому сайті використовуються файли cookie для збору інформації в маркетингових цілях. Детально про збір інформації ви можете ознайомитися в «Політиці конфіденційності».