За даними української кіберполіції, протягом 2020 року в Україні було декілька найбільш поширених схем шахрайства в інтернеті.
Так, найчастіше аферисти продавали неіснуючі товари, використовували фішингові ресурси для крадіжки карткових даних і здійснювали телефонне шахрайство, зазначає керівник департаменту кіберполіції Олександр Гринчак.
Кіберполіції повідомляє, що в минулому році отримала понад 41 тисячу звернень громадян. З них близько 30 тисяч стосувалися шахрайства в інтернеті. А це близько 80% усіх звернень.
Поліція в минулому році заблокувала майже 30 тисяч шахрайських інтернет-посилань. Також було припинено близько 9 тисяч фінансових операцій, що здійснюються аферистами.
Проте, відзначає Гринчак, шахраї завжди підлаштовуються під потреби суспільства. Тому аферисти регулярно придумують нові схеми злочинів. Для того, щоб звести до мінімуму ризики привласнення грошей онлайн-шахраями, користувачам рекомендують бути обачними і дотримуватися елементарних правил кібергігіени.
Отже, кіберполіції склала ТОП схем найбільш поширених в Україні онлайн-афер.
– Продаж неіснуючих товарів в соцмережах і на платформах оголошень. Зазвичай шахраї виставляють оголошення про продаж товарів за дуже вигідними цінами і просять передоплату. Після зарахування грошей на карту – зникають і блокують покупців.
– Телефонні афери. Фігуранти видають себе за співробітників мобільного оператора або банку. Шахраї «повідомляють» жертву про нібито блокування картки або про те, що до їх картки отримали доступ сторонні особи. Шахраї таким чином випитують конфіденційні дані, такі як PIN-код, СVV-код, термін дії картки, коди банків і мобільних операторів. Маючи на руках всі доступи, вони знімають з рахунків жертви всі гроші, навіть кредитні.
– Фішингові ресурси. Як правило, вони один в один схожі на сайти популярних інтернет-магазинів або банків. Мета таких шахраїв – викрасти логіни і паролі користувачів до облікових даних і отримати доступ до банківських рахунків. Досить часто українці натикаються на посилання електронною поштою, так як шахраї роблять розсилки від імені магазинів і банків, де просять ввести персональні дані, щоб нібито їх перевірити.
– Шахрайство на сайтах оголошень. Аферисти розміщували товари або відгукувалися на інші оголошення про продаж і пропонували користувачам перейти в месенджери для зручності. Після обговорення товару шахраї скидали покупцям або продавцям посилання на фальшиві накладні для оплати або посилання на фейковий ресурс, де потрібно оформити доставку. В результаті шахраї отримували карткові дані користувачів і знімали кошти, або отримували гроші з карти жертви на свою карту.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, що Україна – в десятці країн по зростанню доходів від електронної комерції.
На нашому сайті використовуються файли cookie для збору інформації в маркетингових цілях. Детально про збір інформації ви можете ознайомитися в «Політиці конфіденційності».
