Платіжне шахрайство в Україні: підсумки 2020 року

  • Юлия
  • 29.01.2021 775

В Україні відбувся прес-брифінг «Підсумки роботи з протидії платіжному шахрайству в 2020 році», в якому взяли участь професійні спільноти, державні органи, учасники ринку телекомунікацій та представники бізнесу.

Владислав Дикий, представник Департаменту платіжних систем і інновацій НБУ, поділився підсумками виконаної роботи по протидії шахрайству.

У 2020 році була проведена велика інформаційна кампанія, ініціатором якої став НБУ. В процесі реалізації завдяки асоціації ЕМА до неї приєдналися близько 60 інших учасників - телекомунікаційні оператори, кіберполіція, міжнародні платіжні системи, банки, фінансові організації.

Відзначається тренд шахрайства соцінженерії – зловмисники під виглядом представника банку, держструктури, операторів дзвонять клієнту і випитують у нього персональні дані. Метою інформаційної кампанії НБУ і партнерів була обізнаність споживачів щодо потенційних шахрайських дій, які можуть бути з боку зловмисників, і інструментів, які вони використовують.

У 2020 році до НБУ звернулися 32 банки за фактом платіжного шахрайства відносно своїх клієнтів. Середня сума трохи знизилася в порівнянні з минулим роком і склала 1900 грн (в 2019 році – 2100 грн).

Кількість шахрайських операцій з картками збільшилася і становить 101 тис., що на 41% перевищує показники 2019 роки (71,9 тис).

Середня сума шахрайства в банкоматах – 3 646 грн, в мережі інтернет – 1 622 грн, в торгових мережах 1 984 грн, на інші способи доводиться в середньому 1 140 грн.

У свою чергу, Олександр Карпов, директор Української міжбанківської асоціації платіжних систем ЕМА, зазначив, що в 2020 році була проведена величезна робота з підвищення грамотності населення по частині протидії трендовим шахрайських схем з платіжними картками.

Крім цього, він повідомив, що в 2020 році Асоціація ЕМА спільно з банками переїхала на нову антифрод-систему, більш вдосконалену з точки зору використання, приєднання, захищеності. Таким чином Antifraud Hub, запущений в 2020 році, щодня використовується для протидії шахрайству.

В минулому році ЕМА  також запустила гру «здолав Шахрая», яка допомагає українцям різного віку в ігровій формі навчитися протидіяти шахраям.

Також в кінці року Асоціація спільно з операторами запустила новий сервіс – Mobile Check, який дозволяє перевірити, чи була SIM-карта клієнта замінена. Це дозволяє краще оцінити ризики і запобігти видачу онлайн-кредитів на «угнаний» фінансовий номер. На даний момент в контексті соціального фрода заміна SIM-картки – критична небезпека, з якою стикаються власники карток. Якщо хто-небудь заволодів фінансовим номером клієнта банку, він по суті заволодів його цифровий ідентичністю, отримавши доступ до всіх сервісів – онлайн-банкінгу, кредитним продуктам, google-аккаунту, соцмережах і ін.

Про «грошових мулів» присутнім розповіла Олеся Данильченко, заступник Директора ЕМА, керівник фбрика, Member of AGFS EC3 Europol. Це громадяни, які допомагають шахраям реалізувати схеми онлайн-шахрайства. Організатори шахрайських схем, як правило, не ходять з картками і не знімають гроші в банкоматі, вони практично ніколи не потрапляють в поле зору банківського співтовариства. А грошові мули – це люди, які оформляють на своє ім’я картки в банку, і вони є першою ланкою, на який виходить банк і кіберполіція при розслідуванні.

Намагаючись таким чином заробити, вони не тільки псують собі подальшу репутацію, так як потрапляють в «чорний список» клієнтів, але і можуть опинитися за гратами замість справжнього організатора шахрайської схеми.

Дослідження ЕМА показує, що здебільшого, це молоді люди 14-30 років. На думку фахівців, для більшості з них така діяльність не є усвідомленим вибором, вони просто потрапляють на гачок шахраїв, так як їм пропонують роботу. Вони думають, що це нормальна робота, і іноді навіть не підозрюють, що така діяльність спричиняє за собою кримінальну відповідальність і псує їм репутацію, в результаті чого вони більше ніколи не зможуть скористатися ні банківськими продуктами, ні кредитними, ні навіть відкривати рахунки.

Крім того, Олеся Данильченко зазначила, що в 2020 році в тренді зберігається соціальна інженерія та шахрайство в мережі, на другому місці – шахрайство в банкоматах. І практично не було проблем з шахрайством в еквайринговій мережі, однак у банків все ще зберігаються деякі проблеми в дистанційному банківському обслуговуванні.

Що стосується збитків від шахрайства, лідирувало в 2020 році викрадення SIM-карт. Сума зростає щорічно в геометричній прогресії. Так, в 2018 році збитки від крадіжки фінансового номера в середньому становили 3620 гривень, в 2019 – 6200, в 2020 – вже 12 500 гривень. Тобто, на даний момент це одне з найбільш вразливих місць, де українці можуть стати жертвами платіжного шахрайства.

У свою чергу, Світлана Алексієнко, начальник відділу з регуляторних питань ПрАТ «Київстар» відзначила, що один з головних чинників «викрадення номера» – той факт, що 90% абонентів не ідентифіковані. І якщо вкрасти фінансовий номер неідентифікованого абонента досить просто, то «контрактного» абонента – практично неможливо.

Про статистику платіжних шахрайств також розповів Максим Вольвак, представник кіберполіції. У 2020 році в департамент кіберполіції надійшло 49 461 звернення, з яких 27 019 відносяться до онлайн-шахрайств, 1 413 – несанкціоноване втручання, 13 136 – інші кіберзлочини.

Протягом року співробітники кіберполіції викрили кілька шахрайських груп, в тому числі міжнародних, основною діяльністю яких було платіжне шахрайство з картками. Крім того, викрита робота декількох груп осіб, які встановлювали на банкоматах і терміналах скімери – спеціальні зчитувальні пристрої, що зберігають номера карток і PIN-коди.

Також в Києві затримано двох зловмисників, які за допомогою спеціального обладнання поповнювали картки в терміналі без фактичного використання готівки.

Результатами своєї діяльності поділилися і представники бізнесу. Зокрема, керівник відділу бізнес-аналітики OLX Україна Віктор Нобіуз поділився статистикою по шахрайству на платформі оголошень.

В цілому кількість людей, які в 2020 році зіткнулися з шахраями, але не втратили гроші – 12 369 випадків. Ці клієнти вчасно звернулися в службу підтримки OLX, перечитали правила сервісу або послуг, або ж просто були уважними. Тим не менш, є ще частина тих, хто через неуважність і низький рівень кіберграмотності, на жаль, втратив гроші. За підрахунками компанії, таких близько 7700 клієнтів.

Шахраї швидко пристосовуються до мінливих умов і шукають як обійти створені експертами OLX перешкоди. Так, досить часто шахраї висилають фейкові «правила OLX-доставки», в яких зазначено, що на картці продавця повинна бути сума не менша, ніж вартість товару. Або просять вказати поточний баланс картки.

В рамках протидії шахрайству на майданчику діє ціла система запобігання обману. Так, цілодобово працює штучний інтелект, який виявляє профілі фейкових продавців. Щодня система блокує до 30 сайтів-копій.

З метою поліпшення кіберграмотності населення компанія запустила освітній проект, в якому викладає реальні приклади шахрайств, з яким стикаються користувачі платформи.

Підписатися на розсилку

Нагадаємо, раніше ми писали про те, що українські хакери обікрали іноземні банки на 2,5 млрд доларів.

avatar

Читайте також

На нашому сайті використовуються файли cookie для збору інформації в маркетингових цілях. Детально про збір інформації ви можете ознайомитися в «Політиці конфіденційності».